Блог

Версія для друку


Усі блоги

7 вересня 2018

У добру путь, Синку!

Вчора наш молодший син Гліб вилетів до Японії. Вчитиметься на 3-4 курсах в The University of Tokyo. Отримав там стипендію на безоплатне навчання на факультеті хімії. В галузі хімії цей університет зараз на восьмому місці в топ-рейтингу серед усіх університетів світу. Конкурс з відбору був дуже жорстким. Японці надали стипендії лише 5 (п’яти) іноземним студентам з усього світу - і представник України тепер серед них, уперше. Два роки тому Гліб закінчив школу із золотою медаллю і з першим рейтингом по школі. Взяв участь у Всесвітній олімпіаді з хімії і виборов там медаль для України. Опанував англійську мову. Здав предметні тести (SAT) з хімії і математики, набравши максимальний бал 800 із 800 можливих в обох. Два роки вивчає хімію в КНУ імені Тараса Шевченка, в Інституті високих технологій, паралельно вчився у канадському The University of Toronto. Гліб марить хімією, молекулами і сполуками, не лише вивчає цей складний предмет, але й уже бере участь у наукових дослідженнях. Минулого літа, замість канікул, два місяці працював в одній із провідних лабораторій (професора Накамури) у Токійському університеті. Тоді на міжнародному конкурсі Гліб виборов стипендію на проведення досліджень: синтезував хімічні сполуки, що дозволяють збільшити вилучення енергії із сонячних батарей - це перспектива для усієї планети, для нас (газо-залежних) так насамперед. Цього літа Гліб також замість канікул працював у лабораторії, три місяці, так само на міжнародному конкурсі виборов стипендію на проведення досліджень у Канаді: розробляв методи проникнення/доставки лікувальних сполук безпосередньо до живої клітини. Успіх цих досліджень дасть змогу на ранніх стадіях виявляти й лікувати тяжкі хвороби, такі як рак, приміром, які косять мільйони людей, які в 40-річному віці забрали життя Глібового батька, Олександра Васильовича Разумкова, коли Глібові був лише один рік. З того часу Гліб мій син, ми з дружиною його виховуємо і ми ним пишаємося! Сам колись науковець, можу лише позаздрити Глібові по-білому: щоб студентом-пацаном отримати можливість працювати поряд з провідними науковцями/професорами, на таких надсучасних установках, на рівні нанотехнологій, проводити досліди на клітинному рівні (коли в клініці у вену голкою ще не завжди попадають), про таке свого часу я навіть мріяти не міг. Навчання, наука, навчання, наука; Гліб заскочив додому 2 вересня, ми родиною привітали його з 20-річчям, а вже за три дні провели в Борисполі на Японію. Таке зараз швидке життя. Не можу не згадати київську вчительку Світлану Вест, яка прищепила Глібові любов до хімії - щира Вам наша подяка і шана, Світлано Олександрівно, яскравій людині і Вчителю світового рівня! А в тебе, Синку, в чужій країні непростий і напружений шлях попереду, але я впевнений, ти впораєшся гідно. У японців є чому повчитися, і не лише хімії. Ця країна неодноразово і піднімалася, і падала, щоб знову піднятися, кожного разу на вищий рівень. Інша культура, інша цивілізація, але ти там не загубишся і не розчинишся, ми з мамою доклали зусиль, щоб у тебе були твердий стрижень і правильні життєві цінності. А поки ти опановуєш навчання і науку, ми зробимо все від нас залежне, щоб ти і такі як ти - повернулися додому і могли реалізувати свій потенціал на користь нашої рідної країни. Твої знання і вміння будуть вкрай потрібні в Україні, для здобуття енергетичної незалежності, для зміцнення здоров’я і збереження життя наших людей, насамперд хлопців, які зараз на фронті, та їхніх родин! Тож у добру путь, Синку!



Запрошую до обговорення на Facebook







Усі блоги



Украина онлайн