Сьогодні сайт Korrespondent.net поширив таку новину:

BP выкупила у поисковиков ключевые слова про разлив нефти

Нефтяная компания BP выкупила у поисковых систем Google и Yahoo! результаты запросов, касающихся разлива нефти в Мексиканском заливе, в попытке восстановить свою репутацию, испорченную аварией, сообщила в среду на своем сайте британская газета Daily Telegraph.

Во вторник при поиске словосочетания "oil spill" ("разлив нефти") первой ссылкой в результатах стоял сайт BP с подписью: "Узнайте больше о том, как BP помогает решить проблему".

Однако такой ход вызвал еще большую волну критики в адрес нефтяного гиганта - рекламные ссылки на сайт BP стали объектом насмешек на шутливой страничке Twitter BPGlobalPR, якобы принадлежащей компании.

Представитель BP Тоби Одоун в свою очередь заявил, что компания купила результаты поиска только для того, чтобы сделать информацию об утечке нефти более доступной.

"Мы купили поисковые запросы у таких поисковых систем, как Google, чтобы людям было легче найти информацию о наших действиях в Мексиканском заливе, а также легче подать исковое заявление, сообщить о нефти на пляже или стать волонтером", - приводит его слова Daily Telegraph.

Напомним, взрыв на буровой платформе Deepwater компании BP 20 апреля привел к утечке нефти из скважины, находящейся на глубине более 1,5 километра. Нефть загрязнила побережье штатов Луизиана, Миссисипи и Алабама и появилась на пляжах Флориды. Разлив нефти признан худшей экологической катастрофой в истории США.

Українців не здивуєш цілеспрямованим форматуванням вітчизняного інформаційного простору з політичних або бізнесових мотивів. З самого початку більшість впливових ЗМІ створювалися і фінансово підтримувалися олігархами не як медійні бізнес-проекти, які б надавали українському суспільству повну і об’єктивну інформацію про події в Україні і світі. Телеканали і тиражні друковані видання були такими собі медійно-політичними придатками (часто збитковими) до іншого, справді прибуткового, бізнесу олігархів – нафтогазового, хімічного, металургійного… І розглядалися ними як інструмент надання «інформаційних послуг» на підтримку влади, особливо напередодні і під час виборчих компаній. В обмін на «послуги» влади у вигляді преференцій для крупного бізнесу. Цей «кругообіг послуг» взаємно вигідний для обох сторін. Інтереси третьої, насправді головної сторони – суспільства, мало кого цікавили, а сьогодні тим більше не цікавлять.

Держави, в яких правлячі режими відносять до категорії «контрольованої демократії» або не відносять до демократії взагалі, давно і постійно практикують контроль над інформаційним простором. Робиться це по-різному і пояснюється по-різному. Хтось захищає суспільство від порнографії і насильства в Інтернеті, інші – від «чужих цінностей», непритаманних «своєму» суспільству та/або його релігії, моралі, засадам державності. Одні – дбають про психіку своїх громадян і дозують їм спокійні, виважені, «правильні» новини, інші – опікуються проблемами державної (своєї власної?) безпеки і відповідно «коригують» інформаційний простір, «зачищають» його від потенційних загроз. Всі ці дії, незалежно від мотивації і засобів впливу на мас-медіа, називаються відомим словом – ЦЕНЗУРА.

Світове павутиння – Інтернет – відкрив нові, небачені раніше, глобальні інформаційні горизонти. Але цей винахід планетарного масштабу, на жаль, може спровокувати і нові, небачені раніше, глобальні загрози.

British Petroleum – це світова транснаціональна корпорація. Вона утворена не Китаєм, Іраном, КНДР, Росією чи Україною. Світові пошукові системи Google і Yahoo – також. Вони належать, формально і за ціннісними ознаками, країнам, які займають перший ряд у світовому рейтингу за показниками «свобода слова», «рівень демократії», «захист прав і свобод»...

Тим більш демонстративними і небезпечними за своїми наслідками виглядають оприлюднені в Daily Telegraph маніпуляції в Інтернеті за участю компанії British Petroleum і особливо – світових «інформаційних диспетчерів» Google та Yahoo.

Я розумію, коли мова йде про комерційну рекламу з метою просування на ринок продукції – тоді кожна компанія намагається отримати прайм-тайм на телебаченні, білл-борди в місцях найбільшого скупчення людей, рекламні площі в друкованих ЗМІ з найбільшим накладом для цільової аудиторії, розміщує рекламу на сайтах, які відвідує більше людей, і т.ін. І компанія платить за рекламу гроші.

Але – у вказаному випадку за гроші в Інтернеті фактично запроваджується ЦЕНЗУРА. Свідомо спотворюється світовий інформаційний простір, а інформацією цілеспрямовано маніпулюють – за гроші хтось бере на себе право визначати, яку інформацію світ має отримувати, а яку – краще приховати, які події і новини мають стати у ЗМІ headline news, а які – люди побачать як другорядні, або не побачать взагалі.

Якщо далі підемо таким шляхом, то житимемо у штучно створеному і спотвореному інформаційному просторі, знатимемо не про ті події, що відбуваються насправді, а лише про те, що пройде через «фільтр» проплаченої кимось ЦЕНЗУРИ. Ззовні невидимої, але від того – не менш небезпечної.

Навряд чи хтось сьогодні запропонує ефективні і швидкі рішення, тим більше, що мова йде про світову мережу, а значить потрібні міжнародні зусилля. Але маємо (а) усвідомити реальність загрози, щоб потім (б) шукати ефективні рішення.